Аміачно-селітряні ВР - це механічні суміші аміачної селітри з іншими вибуховими і невибуховими речовинами. До аміачно-селітряних ВР відносять амоніти, амонали, грамоніти, грануліти, та водонаповнені ВР. Щоб відрізнити один склад від іншого, до назви додають номери чи індекси, наприклад, амоніт 6ЗВ, амоніт ПЗВ-20 і т.д.

Амонітами називають механічні суміші аміачної селітри та тротилу чи аміачної селітри та тротилу з деякими іншими вибуховими й невибуховими добавками в порошкоподібному вигляді.

Амонали являють собою механічні суміш на основі аміачної селітри, тротилу й алюмінієвої пудри. Найбільш ефективним представником промислових ВР цієї групи є амонал скельний №1 пресований, який складається з аміачної селітри (66%), тротилу(5%), гексогену (24%), пудри алюмінієвої (5%). Водостійкий, не злежується при зберіганні, надійно детонує. Призначений для прохідницьких робіт у скельних породах (f < 20). Працездатність 450...480 см³, бризантність 22...28 мм.

Група промислових ВР I класу представлена грамонітами, гранулітами та водонаповненими ВР.

Грамоніти – механічні суміші аміачної селітри і тротилу в гранульованому вигляді. Грамоніти 79/21, 50/50В і 30/70В – це ВР, у яких гранули аміачної селітри розміром 2...3 мм закапсульовані в оболонку з тротилу. Ступінь водостійкості їх залежить від рівномірності і товщини тротилового шару на гранулах селітри. Грамоніт 30/70В більш водостійкий, ніж 50/50В. Грамоніт 30/70В у проточній воді може знаходитися до 12...15, а в непроточній до 30 діб без істотного зниження працездатності. При потраплянні у вогонь грамоніт згоряє майже без залишків, велика кількість грамоніту при потраплянні у пожежу може вибухнути.

При згорянні (також вибуховому згорянні) грамоніту відбувається виділення великої кількості отруйних газів, в основному окис вуглецю (чадний газ) та газоподібний аміак (незначна кількість).

Грануліти – механічні суміші аміачної селітри і горючої добавки (алюмінієвої пудри, деревного борошна, мінерального масла) у гранулах.

Грануліт АС-8 складається з 89%±1,5% аміачної селітри гранульованої, 8%±0,8% пудри алюмінієвої та 3%±0,5% масла мінерального. Це потужна ВР сріблясто-сірого кольору; не злежується, придатна для сухих і зневоднених шпурів і свердловин. Працездатність 410...430 см³, бризантність 22...28 мм.

Грануліт АС-4 складається з 91,8%±1,5% аміачної селітри, 4,0±0,5% пудри алюмінієвої та 4,2±0,5% масла мінерального. Це ВР середньої потужності сріблясто-сірого кольору, жирна на дотик, придатна для обводнених свердловин. Працездатність 390...410 см³, бризантність 22...26 мм.

Водонаповнені ВР – вибухові суспензії, рідкою фазою в яких є перенасичений водний розчин аміачної селітри, загущений добавками деяких високополімерних речовин до бажаної консистенції, а як тверда фаза можуть бути гранули чи зерна тротилу, алюмінію й інші горючі невибухові речовини.

Водонаповнені ВР пластичної консистенції називають акванітами, а текучі – акватолами.

Таблиця. Характеристика аміачно-селітряних ВР

Амоніти відрізняються порівняно невисокою вартістю, безпечні у використанні.

Вони мало чутливі до вогню, тертя й удару (чутливість до удару приблизно 100 см). Швидкість їх детонації залежить не тільки від складу, але і від способу виготовлення та коливається в межах 2400...5100 м/с. Об’єм газоподібних продуктів вибуху 600...1000 дм³/кг, теплота вибуху 2515...5450 кДж/кг. Температура вибуху: амоніта сірчаного №1 дорівнює 1570, ПЗВ-20– 2220, Т-19 – 2230, АП-5ЗВ – 2520, 6ЗВ – 2960 та амоналу скельного №1 – 3520ºС

Властивості амонітів визначаються головним чином властивостями аміачної селітри, якої в амонітах більше 50%.

Амоніти гігроскопічні і легко зволожуються. Якщо амоніти підвищеної вологості, у продуктах вибуху з'являється багато отруйних газів (оксиду вуглецю, оксидів азоту), відбуваються неповні детонації і відкази. Для амонітів, застосовуваних на відкритих розробках, нормами безпеки допускається вологість не більше 1,5%, а на підземних – не більше 0,5%.

Вологість амонітів, виготовлених на заводі не повинна перевищувати відповідно 0,5 і 0,2%.

Щоб зменшити гігроскопічність, деякі сорти амонітів виготовляють на основі водостійкої селітри, обробленої гідрофобними речовинами. Таким амонітам привласнюють індекс “В” (водостійкий) чи ЗВ (інша буква індексу вказує на назву гідрофобної речовини). Від властивостей аміачної селітри залежить їх схильність до злежування і спікання. Патрони злежаного чи спеченого амоніту тверді на дотик; при підриванні дають неповні вибухи і відкази. Тверді патрони перед уживанням треба розминати руками, доводячи речовину до порошкоподібного стану.

Амоніти, що містять деяку кількість соснової кори, моху чи деревного борошна, менше піддаються злежуванню. Ці речовини, знаходячись між зернами аміачної селітри, перешкоджають росту її кристалів і відіграють роль розпушувачів. Разом з тим вони беруть участь у реакції вибуху і збільшують його енергію. Тротил (як і інші нітропохідні ароматичного ряду) уводять до складу амонітів для збільшення енергії вибуху і підвищення чутливості до початкового імпульсу.

Амоніти й амонали для підземних робіт випускаються у порошкоподібному чи пресованому вигляді тільки патроновані. Щільність патронування порошкоподібних амонітів 1...1,15 кг/дм³, діаметр патронів 32 та 36 мм. За особливим замовленням передбачений випуск патронів інших діаметрів. Маса патронів стандартних діаметрів від 200 до 300 г. Патрони пресованого амоналу мають діаметр 36 і 45 мм, щільність патронування – 1,45... 1,5 кг/дм³.

Гільзи патронів роблять з пергаментного паперу. Патрони парафінують і упаковують у пачки по 10 шт. Пачки загортають у пергаментний папір, парафінують і укладють у дерев'яні ящики по 30 кг. На гільзах патронів проставляють фабричне тавро з позначенням найменування заводу, типу ВР, маси патрона і маркувальний номер. Колір гільзи (чи клейма) повинен відповідати класу ВР.